польськомовний

Ukrainian

Etymology

From по́льський (pólʹsʹkyj, “Polish”) +‎ -о- (-o-) +‎ мо́ва (móva, “language”) +‎ -ний (-nyj).

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔlʲsʲkɔˈmɔu̯nei̯]

Adjective

польськомо́вний • (polʹsʹkomóvnyj) (no comparative)

1. Polish-speaking, Polonophone
2. Polish-language (written or spoken in Polish)

Declension

Declension of польськомо́вний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		польськомо́вний polʹsʹkomóvnyj	польськомо́вне polʹsʹkomóvne	польськомо́вна polʹsʹkomóvna	польськомо́вні polʹsʹkomóvni
genitive		польськомо́вного polʹsʹkomóvnoho		польськомо́вної polʹsʹkomóvnoji	польськомо́вних polʹsʹkomóvnyx
dative		польськомо́вному polʹsʹkomóvnomu		польськомо́вній polʹsʹkomóvnij	польськомо́вним polʹsʹkomóvnym
accusative	animate	польськомо́вного polʹsʹkomóvnoho	польськомо́вне polʹsʹkomóvne	польськомо́вну polʹsʹkomóvnu	польськомо́вних polʹsʹkomóvnyx
	inanimate	польськомо́вний polʹsʹkomóvnyj			польськомо́вні polʹsʹkomóvni
instrumental		польськомо́вним polʹsʹkomóvnym		польськомо́вною polʹsʹkomóvnoju	польськомо́вними polʹsʹkomóvnymy
locative		польськомо́вному, польськомо́внім polʹsʹkomóvnomu, polʹsʹkomóvnim		польськомо́вній polʹsʹkomóvnij	польськомо́вних polʹsʹkomóvnyx

Further reading

• “польськомовний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “польськомовний”, in Kyiv Dictionary (in English)