навидіти

Ukrainian

Etymology 1

From Proto-Slavic *naviděti, from *viděti. Ultimately from Proto-Indo-European *weyd-.

Cognate with Czech náviděti, Polish nawidzieć.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈnaʋedʲite]

Verb

на́видіти • (návydity) impf

1. (transitive, dialectal) to love
2. (transitive, dialectal) to admire

Conjugation

Conjugation of на́видіти, на́видіть (class 5a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	на́видіти, на́видіть návydity, návyditʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	на́видячи návydjačy	на́видівши návydivšy
	present tense	future tense
1st singular я	на́виджу návydžu	бу́ду на́видіти, бу́ду на́видіть, на́видітиму búdu návydity, búdu návyditʹ, návyditymu
2nd singular ти	на́видиш návydyš	бу́деш на́видіти, бу́деш на́видіть, на́видітимеш búdeš návydity, búdeš návyditʹ, návyditymeš
3rd singular він / вона / воно	на́видить návydytʹ	бу́де на́видіти, бу́де на́видіть, на́видітиме búde návydity, búde návyditʹ, návydityme
1st plural ми	на́видим, на́видимо návydym, návydymo	бу́демо на́видіти, бу́демо на́видіть, на́видітимемо, на́видітимем búdemo návydity, búdemo návyditʹ, návyditymemo, návyditymem
2nd plural ви	на́видите návydyte	бу́дете на́видіти, бу́дете на́видіть, на́видітимете búdete návydity, búdete návyditʹ, návyditymete
3rd plural вони	на́видять návydjatʹ	бу́дуть на́видіти, бу́дуть на́видіть, на́видітимуть búdutʹ návydity, búdutʹ návyditʹ, návyditymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	на́видьмо návydʹmo
second-person	на́видь návydʹ	на́видьте návydʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	на́видів návydiv	на́виділи návydily
feminine я / ти / вона	на́виділа návydila
neuter воно	на́виділо návydilo

Etymology 2

Related to Etymology 1.

Pronunciation

• IPA^(key): [nɐˈʋɪdʲite]

Verb

нави́діти • (navýdity) impf

1. (transitive, dialectal) to notice

Conjugation

Conjugation of нави́діти, нави́діть (class 5a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	нави́діти, нави́діть navýdity, navýditʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	нави́дячи navýdjačy	нави́дівши navýdivšy
	present tense	future tense
1st singular я	нави́джу navýdžu	бу́ду нави́діти, бу́ду нави́діть, нави́дітиму búdu navýdity, búdu navýditʹ, navýditymu
2nd singular ти	нави́диш navýdyš	бу́деш нави́діти, бу́деш нави́діть, нави́дітимеш búdeš navýdity, búdeš navýditʹ, navýditymeš
3rd singular він / вона / воно	нави́дить navýdytʹ	бу́де нави́діти, бу́де нави́діть, нави́дітиме búde navýdity, búde navýditʹ, navýdityme
1st plural ми	нави́дим, нави́димо navýdym, navýdymo	бу́демо нави́діти, бу́демо нави́діть, нави́дітимемо, нави́дітимем búdemo navýdity, búdemo navýditʹ, navýditymemo, navýditymem
2nd plural ви	нави́дите navýdyte	бу́дете нави́діти, бу́дете нави́діть, нави́дітимете búdete navýdity, búdete navýditʹ, navýditymete
3rd plural вони	нави́дять navýdjatʹ	бу́дуть нави́діти, бу́дуть нави́діть, нави́дітимуть búdutʹ navýdity, búdutʹ navýditʹ, navýditymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	нави́дьмо navýdʹmo
second-person	нави́дь navýdʹ	нави́дьте navýdʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	нави́дів navýdiv	нави́діли navýdily
feminine я / ти / вона	нави́діла navýdila
neuter воно	нави́діло navýdilo

References

• Melnychuk, O. S., editor (1982–2012), “навидіти”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “навидіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka