відстояти
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From від- (vid-) + стоя́ти (stojáty). Compare Russian отстоя́ть (otstojátʹ), Belarusian адстая́ць (adstajácʹ), Polish odstać.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
відстоя́ти • (vidstojáty) pf (imperfective відсто́ювати)
- (transitive) to defend, to stand up for
- Synonyms: захисти́ти pf (zaxystýty), оборони́ти pf (oboronýty)
Conjugation[edit]
Conjugation of відстоя́ти, відстоя́ть (class 5b, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відстоя́ти, відстоя́ть vidstojáty, vidstojátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відсто́яний vidstójanyj impersonal: відсто́яно vidstójano |
| adverbial | — | відстоя́вши vidstojávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відстою́ vidstojú |
| 2nd singular ти |
— | відстої́ш vidstojíš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відстої́ть vidstojítʹ |
| 1st plural ми |
— | відстої́м, відстоїмо́ vidstojím, vidstojimó |
| 2nd plural ви |
— | відстоїте́ vidstojité |
| 3rd plural вони |
— | відстоя́ть vidstojátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відсті́ймо vidstíjmo |
| second-person | відсті́й vidstíj |
відсті́йте vidstíjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відстоя́в vidstojáv |
відстоя́ли vidstojály |
| feminine я / ти / вона |
відстоя́ла vidstojála | |
| neuter воно |
відстоя́ло vidstojálo | |
Derived terms[edit]
- відсто́ятися pf (vidstójatysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відстояти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “відстояти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відстояти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відстояти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)