розпитати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From роз- (roz-) + пита́ти (pytáty). Compare Belarusian распыта́ць (raspytácʹ), Polish rozpytać.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
розпита́ти • (rozpytáty) pf (imperfective розпи́тувати)
- to question, to interrogate (ask questions of)
- Synonym: допита́ти pf (dopytáty)
- to ask, to inquire, to make inquiries (about something: про + accusative)
Conjugation[edit]
Conjugation of розпита́ти, розпита́ть (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розпита́ти, розпита́ть rozpytáty, rozpytátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розпи́таний rozpýtanyj impersonal: розпи́тано rozpýtano |
| adverbial | — | розпита́вши rozpytávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розпита́ю rozpytáju |
| 2nd singular ти |
— | розпита́єш rozpytáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розпита́є rozpytáje |
| 1st plural ми |
— | розпита́єм, розпита́ємо rozpytájem, rozpytájemo |
| 2nd plural ви |
— | розпита́єте rozpytájete |
| 3rd plural вони |
— | розпита́ють rozpytájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпита́ймо rozpytájmo |
| second-person | розпита́й rozpytáj |
розпита́йте rozpytájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпита́в rozpytáv |
розпита́ли rozpytály |
| feminine я / ти / вона |
розпита́ла rozpytála | |
| neuter воно |
розпита́ло rozpytálo | |
Derived terms[edit]
- ро́зпит m (rózpyt)
- розпита́тися pf (rozpytátysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розпитати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розпитати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розпитати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розпитати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)